Протягом усього свого дитинства я мріяла стати викладачкою — людиною, яка зможе передати знання та зрозуміти складні речі без зайвих зусиль, з глибоким розумінням та відчуттям відповідальності. Це було моє покликання, моя мрія, і я завжди знала, що це буде моя історія життя. Я завжди відчувала велику радість, ділячись своїми знаннями з іншими та допомагаючи їм розібратися в складних питаннях.
Я вірила, що мої навички викладання зможуть змінити життя людей.
Пам’ятаю, як будучи шестирічною дитиною, я збирала всіх дітей у дворі та розповідала їм, як правильно писати літери та давала домашнє завдання, це доставляло мені велике задоволення.
У той же час, я завжди мала захоплення вивчення свого тіла та його можливостей.
В школі, наприклад, на заняттях танців, я завжди досліджувала кожен рух, кожен танцювальний зв'язок, намагаючись знайти оптимальний шлях, як зробити його з мінімальними зусиллями та отримати найбільше задоволення від процесу, а не від кінцевого результату. Мені завжди цікаво було розуміти, як моє тіло може рухатися та функціонувати, і це зробило мене ще більш зацікавленою в моїй мрії стати викладачкою та тренеркою.
З часом моя любов до викладання залишалась незмінною, але ставало складним питанням – що саме викладати? Я вирішила піти в педагогічний інститут на спеціальність туризм, отримала практику в готелях та екскурсійних таборах та викладала географію в школі для дітей. Незважаючи на це, в моїй голові все ще сидів класичний образ "вчителя географії" зі шкільних років, що відбивало будь-яке бажання йти після навчання саме цим шляхом.
І мабуть, доля все ж почула моє питання, і послала мені випробування через здоров’я. В 16-ому році взимку в мене починаються головні болі, болі в спині та «туман в голові». Постійні походи до лікарів не дали бажаного результату, і тоді я прийшла на перше заняття йогою.
Йога — це не просто фізичні вправи, а справжня майстерність роботи зі своїм тілом і розумом.
Перші заняття з йоги я зустріла здивуванням, коли зрозуміла, яке ефективне навантаження може отримати тіло під час правильного виконання асан балансів, прогинів, скручувань і нахилів. Захоплення йогою змінило моє життя назавжди, як ніщо інше. Це не просто спосіб фізичного тренування, а справжня майстерність контролювати свій рух і дихання, включаючи глибинні м'язи і синхронізуючи все зі спокійним ритмом дихання (пранаями). Йога допомогла мені вирішити проблеми зі здоров'ям і ментальним станом, «туман» розсіявся.
Відчувати тіло на всі 100% — це один із головних плюсів заняття йогою.
Кожна клітина тіла має своє чітке позиціонування у просторі, має свою унікальну функцію, і найголовніше — неповторність, і йога допомагає це зрозуміти і відчути. Поступово з цим розумінням приходить наступний етап, що клітини можуть створювати групи за інтересами - м'язи, фасції, суглоби, кісточки.
І треба навчитися з цими групами домовлятися, розуміти, що вони хочуть, як знімати з них напругу, надавати їм рух, брати участь у їхній життєдіяльності. Це і є почуття свого організму, коли ти перебуваєш у гармонії зі своїм тілом. Де твоє місце на чолі управління, де ти Головний суб'єкт і на тебе орієнтується весь організм.
І коли це розуміння приходить, настає ще одне розуміння — якщо вдалося домовитися з усіма своїми клітинами, тоді можна домовитись з усім світом.
З великим захопленням я спостерігала за викладачами йоги та їхнім неперевершеним контролем над власним тілом. Але ще більше мене вражала їхня здатність передати цю майстерність іншим людям. Коли треба пояснити людині зовнішнє положення та внутрішню роботу тіла, не складними словами та поняттями зі санскриту, а майже дійти до «рівня абетки», щоб кожна людина змогла повторити та відчути кожну асану.
Йога досить гармонійно поєднує в собі методи заспокоєння під час стресових подій, війни, наприклад. Є досить дієві дії, наприклад — уджаї, це техніка спокійного дихання через напівзімкнуту голосову щілину, яке допомогає тілу зупинити режим «бий - тікай», чи дати голові подумати перед чимось важливим, щоб організм переключив увагу з нервових «холодних рук» на важливі дії або слова. Сьогодні Стрес виникає сам по собі, в такий час живемо, але і в мирний час бувають події, де зібратись дуже важко, під час виступу на публіку, чи сказати тост на великому святі - подихала уджаї і ось тобі спокій і ясна голова.
Якщо ж часу вдосталь, то є техніка шавасана, коли ти лежиш на підлозі і намагаєшься відсікти всі події навкруги і зосередити увагу на собі, дійти до базових параметрів організму та почути від нього фідбек, повірте, вашому організму є що вам сказати, головне навчитись його слухати. Кожна клітина Вас може жити тільки в цілому організмі, в повсякденному житті наше тіло на «автопілоті» ми зайняті ділами навкруги, але кожної миті в тілі щось змінюється, кожна секунда для тіла насичена подіями, котрі ми помічаємо лише тоді, коли щось «стало не так».
Достатньо почати приділяти увагу собі, і тіло вам скаже дякую, а йога це саме той інструмент, завдяки якому, можливо це «Дякую» почути.
Про мій шлях до викладання йоги можна багато розказати, є дуже багато цікавих історій, які я іноді для прикладу розказую на практиці, щоб надати жагу до знань своїм учням. Якщо ж коротко пояснити своє відчуття для читача, то уявіть великий цех з різними деталями, де кожен шуруп, гайка, поодинці не мають нічого спільного. Але якщо, кожну деталь почати збирати, то ми маємо можливість збудувати навіть найбільший у світі літак «Мрія».
Для мене йога це і є та велика кількість деталей, завдяки яким, я, з допомогою свої навичок і вмінь, на кожному занятті будую свою Мрію, злагодженість свого організму, та треную своїх учнів, щоб і вони в майбутньому змогли збудувати свою.
Авторка статті Анна Макуха
викладачка Ішвара йоги