Привіт, я Іра - “вокальний терапевт” та муза. Сьогодні я вам розкажу, як можна зцілюватись голосом…
Наші бабусі, прабабусі не ходили до психологів, але вони співали! І це їм дуже допомагало.
Хто така музична терапія і чому я вважаю її потужним, і водночас, дуже ніжним інструментом для роботи з емоціями? Моє дослідження впливу музики і співу на емоційний стан почалося ще у далекому дитинстві.
Мені пощастило народитись у музичній сім’ї. У моєму дитинстві було багато музики, де на свята ми збирались у коло і співали. Сміялись, плакали, згадували, мріяли. У підлітковому віці я засинала і просиналась з музикою. Всі свої почуття і емоції я проживала, обираючи трек, який відгукнувся в моменті. Я співала те, що було до душі. І для мене це завжди було важливо.
Не уявляла своє життя без музики. І не уявляю досі.
Пізніше
.... я занурилась глибше у пізнання впливу музики на стан людини. В цьому мені допомогла психологія і моє навчання на факультеті практичної психології.
А далі глибше
Стало цікаво пізнавати себе. Додались духовні практики, ретрити, подорож до Індії.
От саме там я помітила, що коли я співала ( а там, мене постійно просили заспівати - у кафе, у дорозі, у пустелі з бедуїнами) щось починало відбуватися з людьми, які мене слухали. Хтось плакав, хтось радів, хтось замислювався і занурювався глибоко у себе.
Повернувшись з подорожі, я прийшла до свого духовного вчителя, і поділилась своїми спостереженнями. І, завдяки їй, мені пощастило провести процес вокальної терапіі з групою людей, з якими ми зустрілись на ретриті.
Я ніколи не забуду своїх вражень в той день! Дорослі чоловіки і жінки плакали! Ми співали разом! Співали колискову, яку ми присвячували своїй внутрішній дитині. Яку не допестили, не дообіймали у дитинстві. Після процесу люди підходили і дякували! Казали, що вони прожили важливі процеси, що їм стало набагато легше.
Прийшло розуміння
Спів - це щось набагато більше, ніж мистецтво! Спів має потужний терапевтичний ефект - співати можна і потрібно кожному з нас. Не заради красивих і точних нот, а заради зцілення душі!
Наші бабусі, прабабусі не ходили до психологів, але вони співали! І це їм дуже допомагало.
Співали, коли збирали врожай, співали на свята, співали на весіллі. Співали про війну, співали про кохання, про біль і про радість.
А ще, пам’ятаю, як моя бабуся розповідала про моменти, коли їй було нестерпно боляче і важко на душі. Вона виходила у поле і голосно кричала! Казала, що там вона дозволяла собі виплеснути все, що накопичувалось! Вона кричала, плакала, співала. І це їй дуже допомагало.
Існують 4 основних і дієвих інструменти, які допомагають нам і впливають на наш психологічний стан:
⁃ Дихання (концентруючи увагу на диханні - ми можемо впливати на свій стан)
⁃ Тіло (слухаючи своє тіло, танцюючи, займаючись фізичними вправами, спорт, біг, йога)
⁃ Увага (ми можемо навчитись направляти свою увагу)
⁃ Голос (емоції мають виходити на поверхню). Через слова, через звук, через сльози, через крик. Всі емоції, які ми подавили, не проявили - залишаються у нашому тілі. І з часом, перетворюються на психосоматичні захворювання.
Ми всі виховувались в певних умовах, обмеженнях, правилах: «Так можна, а так ні». «Це красиво, а так роблять тільки погані, або невиховні хлопчики і дівчатка!». «Чоловіки не плачуть. Чоловіки засмучуются». «Ти маєш контролювати свої емоції». «Будь сильною. Поводься тихіше! Тут люди!».
І коли ми стали дорослими і ніби «вільними», ці патерни і настанови все одно залишились з нами. До того ж, окрім настанов з дитинства є настанови соціума. Ми ходимо на роботу, у нас є батьки, жінки, чоловіки, діти, друзі! І, погодьтесь, не завжди нам вдається виражати все те, що відбувається всередині?
Те, що відбувається на вокально-терапевтичних процесах, і чим ці процеси корисні - це тим, що у цьому просторі, можна все. Мовчати, кричати, плакати, сміятись, вдихати і видихати, рухатись, лежати. Відпускати контроль своїх емоцій, контроль свого тіла, думок, звуків.
І коли людина розслабляється, дозволяє собі бути щирою, живою, справжньою… відбувається справжня магія! Вона починає звучати «із серця». Це може бути один єдиний, ледве чутний звук. Це може бути мелодія! Кожен процес унікальний, бо кожна людина унікальна!
Я ніколи не знаю, куди нас поведе і що буде відбуватись далі. Просто рухаюсь за відчуттями, прислуховуюсь до людини … і допомагаю їй відчути, почути себе, дозволити виразити те, що на душі. Без оцінок, без правил. Для мене це найважливіше….
А ви чули колись, як звучить ваша душа?
Про що вона мовчить? Про що вона кричить?
Як звучить ваша радість і ваш сум?
Як звучить перше кохання?
Як звучить ваша найзаповітніша мрія?
Якщо ні - я буду рада вас туди провести ❤️
Автор статті Ірина, “вокальний терапевт” та муза